ВИХОВНА ГОДИНА ДЛЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ «Стежкою добра»

ЯК ВИХОВАТИ ДОБРОТУ?

         Слово до вчителів.

         Початок навчання дитини в першому класі – складний і відповідальний етап у її житті, адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності, а й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Потрібно сидіти на уроці, уважно слухати пояснення вчителя, малювати, писати, рахувати, ділитися спільними іграшками на перервах, грати у колективні ігри і т. д. Все це вимагає від дитини чималих зусиль. Дуже добре, якщо діти допомагають один одному, також добре, якщо присутній дух лідерства у класі, щоб учні могли рівнятися на кращих.

         Проте проблемною ситуацією вважається, якщо в класі присутній не один-два лідера, а половина учнів  класу. Вони  не можуть гратися спільно на перервах; постійно присутні конфліктні ситуації;  на уроці потрібно дуже обережно хвалити одних учнів, щоб не образилися інших. Деякі учні постійно хочуть бути першими: біля дошки, в їдальні, на подвір’ї, у спортзалі. Це створює конфлікт між дітьми. Нерідко бувають бійки. На уроках і перервах  потрібно постійно проводити  бесіди, ігри, пояснення, ситуаційні задачі для того, щоб згуртувати колектив. Необхідно виховувати почуття доброти, взаєморозуміння, толерантності. Учні повинні зрозуміти, що тільки спільними зусиллями можна побачити позитивний результат. Щоб перемогти у командній грі – треба забути про свої амбіції, працювати колективно, вміти простягнути руку взаємодопомоги. Тому виникла потреба у розробці виховних заходів та годин спілкування на тему добра, допомоги іншим.

ВИХОВНА ГОДИНА ДЛЯ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

«Стежкою добра»

Швидка С. М., вчитель початкових класів Новостародубської  загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.

Мета: виховувати в учнів почуття доброти, чуйності, милосердя, толерантності, поваги до своїх батьків, старших людей, товаришів ; формувати активну життєву позицію, яка полягає у піклуванні про тварин; навчити працювати колективно; розвивати логічне мислення.

Обладнання: малюнок стежини на дошці, надруковані слова, м’яч, повітряна кулька у вигляді серця,  мультимедійна дошка для презентації та відео.

Хід заняття

1.      Організаційна частина

Подивіться мені в очі. Погляньте один на одного, посміхніться. Із цих промінчиків добра, що засвітились на ваших обличчях, ми і розпочинаємо наше заняття.

2.      Вступна бесіда

Прослухайте загадку та відгадайте:

          Серед домів, дерев, калюж 

          В’ється стрічка, наче вуж.

          Не плазує, не іде,

          А усіх кудись веде. (Стежка)

        Куди може вести стежка? (додому, до водойми, до лісу і т. д.) Сьогодні  на уроці ми помандруємо  незвичайною  стежкою. Вона поведе нас до серця кожного з вас. Адже тільки в серці є таке почуття як любов та доброта. Тільки серце може відрізнити добро і зло, тільки серцем ми відчуваємо біль бездомного собаки, сльози подруги, відчай друга і головне – душевний біль іншої людини. Навчимося розрізняти добрі вчинки від поганих, засуджувати бездіяльність, байдужість.

3.      Гра з м’ячем.

А зараз пограємо. У мене в руках м’яч. Я буду кидати вам його, а ви повинні зловити і відповісти на таке запитання «Яке слово у вас асоціюється з словом «добро»? ( Щастя, мамина усмішка, добрі справи, здоров’я, любов, краса, тепло, сонечко і т. д.).

4.      А зараз поглянемо на дошку і перенесемо свої відповіді на слайд.

 (Слайд 3) Перерахуємо  те, що в нас вийшло нашими спільними зусиллями. (щастя, душевність, радість, сім’я, піклування, свято, життя, тепло).

Визначили,  які це якості. А скажіть, може людина говорити про добро, а робити все навпаки?  Як можна назвати таку людину? (зла, брехун) Серед вас є таки? Сподіваюся. А як потрібно відповідати злій людині?

5.      Робота з мультфільмом.

Зараз ви продивитесь фрагмент мультфільму. Це казка про єнота, який ходив за осокою на ставок. Про це його попросила мама. Але він когось побачив у воді… (фрагмент). Що порадили друзі? Назвіть друзів єнота. Чи приніс він осоки?  Чому?

А зараз ми продивимось ще один фрагмент і ви дасте відповідь на запитання «Що порадила мама?»

Так хто все таки ж сидів у ставку? (наше відображення. Треба обов’язково відповідати добром. Навіть на зло.) Чому вчить цей мультфільм?  (Треба бути добрим, йти по життю с посмішкою)

6.      Бесіда з елементами розповіді.

А давайте пригадаємо, з чого розпочалося наше заняття? (загадка).  А потім? (бесіда, гра, фрагменти з мультфільму). Все це ми позначили на нашій стежині. Ми дійшли до добра? Хочете мандрувати далі? Але спочатку треба повернутися до нашої презентації. Коли говорили про добро, у нас з’явилося слово «мама».  Чому? Я хочу розповісти вам невеличке оповідання.

        Маленька дівчинка приїхала з мамою у велике місто. Пішли вони на ринок. Мама вела доньку за руку. Дівчинка побачила щось цікаве. На радощах заплескала в долоні. І загубилася в юрбі. Загубилася і заплакала:

-       Мамо! ... Де моя мама?

-       Люди оточили дівчинку і питають:

-       Як тебе звуть, дівчинко?

-       Оля.

-       А маму як звуть? Скажи, ми зараз її знайдемо.

-       Маму звуть... мама... матуся. Люди усміхнулися. І знову питають:

-       Ну, скажи, які в твоєї мами очі: карі, сині, блакитні, сірі?

-       Очі в неї... найдобріші...

-       А коси? Які в мами коси - чорні, русі?

-       Коси... найкрасивіші...

        Знову  усміхнулися люди. Питають:

-       Ну скажи, які в неї руки? Може, якась родимка у неї на руках є,
згадай.

-       Руки в неї... найласкавіші.

        Пішли люди і оголосили по радіо: «Загубилася дівчинка. У її мами найдобріші очі, найкрасивіші коси, найласкавіші в світі руки?». Як вигадаєте, дівчинка знайшлася? А у вашої  мами теж самі красиві очі,  руки, посмішка? А що ви робите для того, щоб ваша мама завжди була усміхненою та щасливою? Як ви їй допомагаєте?  Не забувайте, слова ваші не повинні розходитись з ділом.

       А кому ви ще допомагаєте? У чому? Чи бували у вас такі ситуації, що вам потрібно було б від друзів тільки посмішка та добре слово і співчуття? Тоді послухайте оповідання і скажіть: «Чому заплакала дівчинка?»

                У синьоокої Катрусі сьогодні велика радість. Більше року хворів її тато. В лікарні лежав, три операції переніс. Мама і Катруся усе горювали. Не раз, бувало, Катруся вночі прокинеться й чує: мама тихо плаче. А сьогодні татко вже на роботі. Здоровий і бадьорий.  Радісно сяють Катрусині очі.  Як прийшла вона до школи, зустріла й поділилася радістю:

-       Наш тато одужав.

-       Петько і Грицько подивилися на Катрусю, знизили плечима й нічого не сказавши, побігли ганяти в м'яч. Катруся підійшла до дівчаток.

-       Наш тато одужав, - сказала вона й засяяла на радощах. Одна із них, Ніна, здивовано спитала:

-       Ну то й що?

     Катруся відчула як до горла підкотилася грудка, і їй стало важко дихати. Вона відійшла до одинокої тополі на краю шкільного подвір'я і заплакала.

- Чого ти, Катрусю, плачеш? - почула вона тихий, ласкавий голос.

Підводить голову – Костик, мовчазний хлопчик, що сидить за останньою партою.

- Наш тато одужав, - каже, схлипуючи, Катруся,

- Ой, як здорово! - зрадів Костик. - Біля нашого дому зацвіли
проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо і понесемо вашому татові.

Пам’ятайте!!! Бути добрим - це здатність радіти чужим радощам, успіхам, сприймати чужу радість, як свою.

7.      Гра «Чиє серце зле серце має  ……Карабас-Барабас.

    Кам’яне серце у ...

    Самотнє серце у ...

    Чуйне серце у ...

    Байдуже серце у ...

    У мене серце ...

    Гаряче серце у ...

    Крижане серце у ...

    Золоте серце у ...

8.      Ситуаційні задачі.

Ми з вами говорили про маму, тата, казкових героїв . а кому ми ще можемо допомогти? (тваринкам, рослинам)

Подивіться на слайд  і скажіть, хто робить неправильно, поступає погано, зла людина?

9.      Ось ми і дісталися… Наша стежинка чарівна закінчилася. Що там в кінці? (серце ) Давайте сформулюємо правила для доброго та чуйного серця.

Пам’ятати добро

     Навчіться прощати всім, а собі ніколи.

          Не втрачати самоповаги, умійте володіти собою.

     Найкоротша відстань між людьми – усмішка.

     Не завдавайте людям страждань.

    Будьте людяними і справедливими.

10.   Підсумок заняття

В кінці нашої чарівної стежинки є червоне добре серце. Вам потрібно передати серце з рук в руки обережно, повертаючись один до одного та передаючи разом з серцем часточку свого серця, посмішку та тепло своїх долонь. (пісня «Дружба крепкая, не сломается»)

Добрим бути просто чи не просто?

Не залежить доброта від зросту,

І дитина робить добру справу.

Як не кине друга на поталу.

Як людей полюбиш, пошануєш,

Силу для Добра в душі відчуєш.

І закрутиться земля скоріше.

Якщо разом станемо добріші.

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє

І якщо вона як сонце світить.

То радіють

І дорослі й діти.

(кліп)