ПОРАДИ ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

ПОРАДИ ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ МАЙБУТНІХ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Ситник Ірина Миколаївна, вчитель – логопед Петрівського ДНЗ №1 „Рудана”

Шановні батьки!

Ваша дитина скоро піде до школи.  Усі з нетерпінням чекають цього моменту і мріють щоб вона навчалася старанно із задоволенням, радістю. Але чи все ви зробили для цього? Чи готова Ваша дитина до навчання? Чи достатньо розвинуте  мовлення дитини, від якого залежать її успіхи під час засвоєння предметів шкільної програми. Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема, в розвитку її мовлення, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення мале вимовляє у колі близьких людей – батька, матері, бабусі. Однак, дехто з батьків вважає, що дитина навчається літературної мови лише у школі і не звертає належної уваги на формування мовлення дітей у дошкільному віці. Навчання мови починається не тоді, коли дитині дають Буквар, а з малечку, коли вона починає вимовляти перші слова. Дорослі мають прагнути забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини починаючи вже з перших місяців її життя. Якщо усне мовлення дитина опанувала ще в дошкільному віці, , то писемним їй ще належить оволодіти. І чим краще буде розвинене усне мовлення, тим легшим буде  оволодіння навичками  читання й письма. У багатьох  дітей часто спостерігається нерізко виражене відставання у мовленнєвому розвитку, яке в дошкільному віці зазвичай не привертає на себе особливої уваги батьків, проте в подальшому може перешкоджати якісному навчанню і призвести до появи специфічних помилок, зокрема на уроках читання та української мови.                 Батькам слід знати, що при нормальному мовленнєвому розвитку всі недоліки у вимові звуків дошкільником повинні зникнути не пізніше п´яти- шестирічного віку. До 5 років мовлення дитини має бути сформованим: вона повинна правильно будувати фразу, чітко вимовляти усі звуки рідної мови, словниковий запас має становити 2500-3000 слів. Якщо дитина має певні порушення, вона повинна відвідувати заняття логопеда. На занятті проводиться робота з подолання вад мовлення, дитина вчиться керувати мовленнєвим диханням, рухами артикуляційного апарату для правильної вимови звуків.  Правильне мовлення допомагає дитині налагоджувати контакти з іншими дітьми, вільно висловлювати свої думки та бажання, сприяє успішному навчанню у школі. Малюків треба навчити правильно вимовляти звуки у словах і ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією та правильно дихати під час промовляння. Дошкільнят навчають правильно узгоджувати  слова в реченні (за родом, числом та відмінком),  належним чином вживати різні частини мови, будувати речення. У дітей дошкільного віку треба виховувати й загальну культуру мовлення, вміння слухати звернене до них мовлення, дивитися в очі співрозмовникові, не перебивати дорослих, не втручатися в їхню розмову.  Батьки не мають права залишатися байдужими до мовленнєвих вад своїх дітей. У колі сім’ї дорослі розуміють малюка з півслова і він почувається спокійно. Але минають роки, розширюється коло спілкування дитини і ці вади стають на перешкоді налагодження контактів з однолітками, спричиняють певні ускладнення. Дитина стає мовчазною, сором’язливою, відлюдькуватою. Недостатньо розвинене мовлення, бідність словникового запасу негативно впливають на загальний розвиток дитини.          Недоречно і навіть небажано говорити з малюком його ж мовою, повторюючи спотворені слова (дитина часто чує «диви» замість «ди­вись», «хайосий» замість «хороший», «масінький» — «маленький»  і т.п.), це може гальмувати розвиток мовлення.  Особливо чітко потрібно вимовляти незнайомі, нові для дитини, а також багатоскладові слова. Звертаючись безпосередньо до дитини, ви спонукаєте її до відповіді, а вона уважно прислухається до вашого мовлення. Батьки повинні привчати дитину дивитися прямо на того, хто гово­рить, тоді вона полегшено переймає правильну артикуляцію .            Треба пояснити дитині, що наша мова складається зі слів, а слова зі звуків. Якщо один звук зникне зі слова, воно позначатиме зовсім інший предмет (кролик – ролик, сопілка – спілка). Теж саме відбувається, якщо неправильно вимовляється звук (рак – лак, зірка – сірка).  Тому потрібно добре слухати і вимовляти правильно всі звуки.         Дуже важливо виявити навіть найнезначніші відхилення мовленнєвого розвитку та виправити їх до початку навчання дитини грамоти.  Однією з необхідних умов опанування грамоти є чітке розрізнення дитиною всіх звуків мови на слух. Запис будь-якого слова передбачає уміння визначити кожен звук та склад слова по черзі і позначити їх відповідними буквами. Якщо ж деякі звуки здаються малюкові однаковими, то йому важко буде вибирати під час письма букви, відповідні цим звукам. Наприклад, у разі нерозрізнення на слух пари звуків [б]-[п] дитина не знатиме, яка перша буква — Б або П — має бути написана в словах «булка», «буряк».  Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Під звуковою культурою мовлення слід розуміти не лише правильну і чітку вимову всіх звуків рідної мови, правильний наголос, а й уміння користуватися силою голосу, правильний темп, інтонація, виразність мовлення, мовленнєве дихання та гарний фонематичний слух.          Для перевірки слухової диференціації звуків доберіть картинки, на яких зображене розрізняється лише одним приголосним звуком, який слід перевірити. Дитина може розрізнити слова (наприклад, «білка» і «булка»,«коза» і «коса», «ніч» і «піч») лише за умови сформованості фонематичного сприймання, чіткої диференціації звуків.         Вимоги і логопеда,  і батьків  повинні бути єдині. Не всі сім’ї   в повному обсязі реалізують  можливість  надання допомоги дитині в подоланні мовленнєних порушень. Причини бувають різні: одні сім’ї не хочуть приймати участь в логопедичній роботі, інші – не знають як надати допомогу дітям, треті – не розуміють для чого це потрібно.  У всіх випадках необхідна кваліфікована допомога психолога і логопеда.            Пам’ятайте - це складна і клопітка праця. Не вимагайте від дитини щоб вона одразу правильно використовувала поставлений звук у власному мовленні. Спираючись на завдання логопеда, дитина має багато разів повторювати звук у складах, словах, реченнях, віршах. Лише після цього звук з’явиться у повсякденному вжитку. Вірші, які насичені вивченим звуком, потрібно прочитати дитині, обговорити разом з нею зміст. Якщо вірші запам’ятовуються швидко -  необхідно повторити в голос кілька разів аби малюк звик вимовляти потрібний звук.           Шановні батьки! Лише з вашою допомогою спеціалісти  зможуть допомогти дитині подолати вади мовлення. Практика свідчить, що своєчасне логопедичне втручання є одним із сучасних засобів запобігання «не встигання» дітей у школі і водночас ефективним способом стимуляції психічного розвитку дитини в цілому.  Завдяки корекції  вдається попередити формування багатьох небажаних рис особистості : комплексу неповноцінності, надмірної невротизації, замкнутості, тривожності, відмови у спілкуванні, зниження рівня домагань, в подальшому – дисграфії (порушення письма).          Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її відчуття і сприймання, збагачуються знання про навколишній світ. Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною. У жодному разі не повторюйте неправильну вимову дитини. Малюкові потрібно чути лише правильне мовлення дорослих. Слідкуйте за мовленням дітей, своєчасно виправляйте недоліки, граматичні помилки. Пам’ятайте, що головними співрозмовниками для дитини є ви -  її рідні та близькі. Використані джерела: http://kozlogo.ucoz.ru/publ/poradi_logopeda_batkam_majbutnikh_pershoklasnikiv http://nvk9-sumy.ukrosvita.org/poradi-logopeda-batkam-maybutnih-pershoklasnikiv/ http://www.logopedu.com.ua/article/123_poradi_logopeda_batkam_maibytnih_pershoklasnikiv http://www.nv-dnz2.edukit.zt.ua/praktichni_poradi_vid_specialistiv/vchitelj-logoped/

Поради логопеда батькам майбутніх першокласників §        Розмовляйте з малюком під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, гра, прогулянка і т.п. Говорить про те, що ви робите, бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина. §        Спонукайте дитину до звуконаслідування, правильного промовляння слів. §        У власному мовленні будьте зразком для дитини. Вживайте всі частини мови, емоційно та інтонаційно забарвлюйте мовлення. §        У розмові з дитиною називайте якнайбільше предметів. §        Заохочуйте прагнення дитини ставити запитання. §        Ваші пояснення повинні бути простими і зрозумілими. §        Коли дитина з вами спілкується, слухайте її уважно, будьте терплячі!!! §        Не скупіться на винагороду – похвалу і поцілунок. §        Кожен день читайте дитині книжки з яскравими малюнками, пропонуйте переказати почуте. §        Більше залучайте дитину до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші. §        Розвивайте дрібну моторику пальців рук. Приділіть значну увагу пальчиковій гімнастиці. Надавайте можливість дітям самостійно вчитися шнурувати  §        Малюйте разом з дітьми, ліпіть з пластиліну , складайте пазли і мозаїку. §        Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми. §        Ні в якому разі не повторюйте неправильну вимову дитини! §        Не можна карати дитину за те, що вона не в змозі виконати завдання стосовно мовлення. §        Намагайтеся займатися з дитиною так, щоб вона не нудьгувала під час занять. Інтерес — найкраща з мотивацій. §         Обов'язково робіть гімнастику для рук!