ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА (перший урок для учнів 4 класу)

ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА (перший урок для учнів 4 класу)

Завалецька Н.А.,  вчитель початкових класів Богданівська ЗШ І – ІІ ступенів

Мета: вчити учнів формулювати моральні судження та ціннісні орієнтири; розвивати вміння розрізняти добре і погане; виховувати бажання робити добрі справи.

Обладнання:  віночок із квітів-якостей добра, малюнок колодязя-журавля, записи на дошці: «Добре роби, добре й буде», «Добра справа, що дощ у засуху», «Добрі справи прикрашають людину», «Людина починається з добра», «Добре ім’я краще багатства»; свічка,  картки з прислів′ями; заготовки для квітів: пелюстки, серединки, клей, степлер.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Емоційна та моральна підготовка.

Вправа на увагу.

-     Станьте в коло. Подивіться один на одного. Чи помітили ви зміни у своїх товаришів, що відбулися протягом літа?

-     Скажіть про це добрими словами один одному.

ІІ. Етап мотивації, повідомлення теми і мети уроку.

Учитель. Свій перший урок ми почнемо з пісні «Це мій рідний край» (слова Вадима Крищенка, музика Володимира Куртяка, виконує Світлана Весна).

- Які ви знаєте символи України? (Державні, рослинні, народні.)

- Назвіть державні символи України (Герб, гімн, прапор)

- Назвіть рослинні символи України. (Верба, калина, тополя, чорнобривці, барвінок)

- Назвіть народні символи України. ( Рушник, писанка, віночок.)

Сьогодні  на уроці будемо плести незвичайний вінок, вінок добра, будемо говорити про добро, доброту, будемо працювати над формуванням уміння розрізняти добре і погане; виховувати бажання робити добрі справи.

 Щоб прикрасити вінок квітами, треба бути активними, спостережливими, уважним, виконати  завдання. Кожна квітка – це одна із якостей доброти. Перш ніж заплітати вінок доброти виконаємо вправу.

Вправа «Очікування» (учні оголошують свої очікування від уроку, починаючи фразою: «Я очікую …»).

Учитель. А що означають слова добро, доброта?

У словнику так зазначено :

 - Добро – корисна справа, добрий вчинок.

 - Доброта – чуйне, доброзичливе ставлення до людей.

ІІІ. Етап реалізації мети

Учитель. Перший крок до доброти – це добре слово. Недарма в народі говорять, що: «Лагідне слово і залізні двері відчиняє», «Одне приємне слово, наче сад зацвіте», «Мудре слово збережи, а погане – геть жени».

Добра людина – завжди ввічлива людина.

Тому перше завдання : доповніть вірш      потрібними словами ввічливості:

Заходить Галя до кімнати,

Забула Галя, що сказати.

Стоїть, мовчить, анітелень,

–      Кажи, Галинко:… («Добрий день»).

Якщо бажаєш висловити подяку,

Промовити потрібно: … («дуже дякую»).

Коли мене сварять, я намагаюсь

Завжди казати чемно: … («вибачаюсь»).

І в Україні, і в Росії, і в Словаччині

Всі кажуть на прощання: … («до побачення»).

Учитель. Ви виконали перше завдання, тож давате прикріпимо першу квітку у віночку. Це квітка ДОБРОТИ.

Будь ласка, спасибі, будьте здорові, –

Слова необхідні і корисні у мові.

Приємно їх чути і в школі, і дома,

Від мами, учителя, просто знайомих.

Тож раджу: частіше їх, друзі, вживайте,

Даруйте сміливіше радісний настрій.

І кожен свій день починайте зі слів:

–           Доброго ранку, вітаю, привіт!

Розв’язання проблемних завдань

Учитель: - Говорити про поведінку інших легко, а як би ви вчинили в таких ситуаціях?

Ситуація 1. Дівчинка обурено скаржилася мамі: «У дворі є такий поганий хлопчик – увесь час мене називає Валькою». «А ти як його називаєш?» – запитала мама. «Я його взагалі ніяк не називаю. Я йому просто кричу: «Ей, ти!».

–      Чи правильно вчинила дівчинка? (Дівчинка сама повинна звати хлопчика по імені, показуючи йому приклад.)

Ситуація 2. Хлопчик крикнув перехожому: «Скільки годин?».

– Яких помилок припустився хлопчик? (1. Потрібно було не кричати, а говорити. 2. Хлопець забувся ужити слова ввічливості – «Скажіть, будь ласка». 3. Правильно говорити «котра година»).

Учитель. Ви виконали друге завдання, тож давате прикріпимо другу квітку у віночку. Це квітка МИЛОСЕРДЯ.

Милосердя – корисна справа, добрий вчинок.

Робота в групах «Склади прислів’я».

            Учитель. Давайте утворимо, пояснимо і запам’ятаємо прислів’я, з’єднавши їх окремі частини.

1) Слово чемне                                                        3) скрізь шанують.

2) Скромність прикрашає                            4) той не шанує себе.

3) Ввічливих і лагідних                                            2) людину.

4) Хто не поважає інших,                            1) кожному приємне.

Учитель. Ви виконали третє завдання, тож давате прикріпимо третю квітку у віночку. Це квітка ДОБРОЗИЧЛИВОСТІ

Доброзичливість – це бажання людям добра, радості, готовність прийти на допомогу

 Гра «ТАК чи НІ».

Учитель. Бачу, що учні нашої школи стараються бути вихованими і ввічливими. Але хочу ще раз у цьому переконатися і пропоную вам пограти в гру «ТАК чи НІ». Згодні? Якщо погоджуєтеся зі мною, то плескаєте в долоні, а якщо не згодні, то сильно махаєте руками угорі. Зрозуміло? Тож будьте уважні!

- Ви вдома мамі помагаєте?

- Ліжко зранку застеляєте?

- Посуд миєте?

- Чашки б’єте?

- А стареньких поважаєте?

- А маленьких ображаєте?

- Йдеш по вулиці – сміти, буде тьоті що мести.

- Назбирай камінців і кидай у горобців.

- Не топчи травинку, не зірви рослинку.

- Упіймаєш кота – покрути за хвоста.

- А прийдеш до школи – ні з ким не вітайся.

- В транспорті місцем старшим поступайся.

            Учитель. Я дуже рада, що наші діти знають, як треба себе поводити. А ми подорожуємо далі.

Квітка ЛЮДЯНОСТІ

Читання казки за частинами з передбаченням.

(Т. Вершиніна казка «Журавель») Казка складається із трьох частин, за кожну правильно передбачену частину ви відкриєте квітку.

1 частина

В одному селі жив-був Колодязь з Журавлем. Хороший колодязь, глибокий. Вода в ньому була чиста, смачна і холодна-холодна. Навіть у найспекотніші літні дні жителі села любили свій колодязь, а Журавель допомагав допомагав їм діставати з колодязя воду.

Одного разу прилетіла з далекого лісу в село Сорока.  Вона сіла на верхівку Журавля і застрекотала:

-     Ти хто такий і що тут робиш?

-     Я Журавель, – проскрипів у відповідь Журавель. – Я дістаю ...

-     Ти Журавель? – перебила його Сорока. – Та який же ти Журавель? Де в тебе крила? А літати ти вмієш?

-     Ні, не вмію, – спокійно відповів Журавель.

-     Ну, ось бачиш, а журавлі літають.

-     А як це? – зацікавлено запитав Журавель.

-     Ну, так само, як я, – проскрекотала Сорока, зірвалася з Журавля, облетіла навколо нього і сіла на місце. – Журавлі – птахи, а ти хто?

-     Я Журавель, але літати я не вмію, – відповів Журавель. – А це приємно?

-     Ще як, – застрекотала  Сорока. Ось ти стоїш тут на одному місці, а ми, птахи, можемо літати, куди хочемо. Журавлі ось навіть в теплі країни літають!

Журавель замислився і зажурився.

Учитель.

–      Чи зрозуміли ви про якого журавля йде мова?

–      Яку корисну справу робив журавель?

–      Що цікавого із розмови із сорокою дізнався Журавель?

–      Чому він замислився і зажурився?

–      Як далі будуть розвиватись події?

 Квітка СПІВЧУТТЯ

2 частина

-     Та ти не засмучуйся! – заторохтіла Сорока. – Я знаю в нашому лісі Пугача. Говорять, що він чаклун. Він може тобі допомогти. Начаклує тобі крила  і навчить літати. Чекай! Сьогодні вночі я його до тебе пришлю, – проскрекотала Сорока, спурхнула і полетіла до свого лісу.

Журавель став чекати. Весь день. Увесь вечір. А вночі безшумно, як тінь, до нього прилетів величезний птах і всівся на його верхівці.

-     У-ху-ху! У-ху-ху! – зловісно прокричав він, змахнув крилами і ударив журавля своїм зігнутим дзьобом. І Журавель відчув, що жердина на його спині лопнула, і з неї з’явилися довгі широкі крила.

-     У-ху-ху! У-ху-ху! – знову прокричав пугач, змахнув крилами і піднявся в повітря. Журавель теж змахнув своїми новими крилами, насилу вирвався із землі, злетів угору вслід за Пугачем.

-     Ти куди?! А я? – закричав Колодязь, але Журавель його не чув.

Учитель.

–      Що із ваших передбачень справдилось?

–      Як Журавель отримав крила?

–      Чим запам’ятався Пугач? Чому саме такий опис цього птаха?

–      Що буде далі?

Квітка ЧУйНОСТІ

3 частина

Усю ніч і весь день літав Журавель. Він піднімався під самі хмари, спускався до самої землі, добирався до далекого лісу і повертався назад. Надвечір він пролітав над своїм селом і раптом побачив, що навколо його рідного Колодязя зібралися люди. Вони намагалися дістати з Колодязя воду, але в них нічого не виходило. Люди безпорадно розводили руками і скрушно хитали головою. Журавлю раптом стало соромно, що кинув свою роботу. Хто тепер допоможе людям? І Журавель рішуче повернув до землі. Уранці здивовані люди побачили, що Журавель стоїть на місці, тихенько погойдуючи відром, неначе запрошуючи опустити його в колодязь і дістати з нього чистої холодної води.

Увечері прилетіла Сорока, застрекотала:

-     Ти що це знову тут стирчиш? Що, літати не сподобалося?

-     Сподобалося, – відповів Журавель. – Але коли я літаю, я роблю добро тільки собі. А тут я роблю приємне і корисне багатьом. Адже я напуваю водою ціле село!

Учитель.

–      Чи сподобалось Журавлю літати?

–      Так чому все-таки він повернувся?

–      Так у чому щастя Журавля?

–      А в чому тоді щастя людини?

–      Отже, ми можемо зробити висновок, що добро – це щастя для всіх

людей.

Квітка ЛЮБОВІ

Але у нашому чарівному незвичайному віночку ДОБРА не вистачає листочків. Листя до віночка будуть складатися із порад для добрих людей, серед яких є як хороші, так і погані. Тож виберіть і уквітчайте віночок.

Поради

–      Пам’ятай добро.

–      Не передавай пліток.

–      Не заздри.

–      Не вітайся.

–      Умій прощати.

–      Умій володіти собою.

–      Стосунки можна з′ясувати силою.

–      Перш ніж сказати щось погане, згадай, що найкраще слово – не сказане.

–      Частіше усміхайся.

–      Якщо тобі погано, то можна завдавати страждань іншому.

ІV. Підсумок уроку

1. Коло друзів «Я дарую тобі».

Спалахнула свічечка ніжним полум’ям.

Підійти погрітися, кому холодно...

У центрі кола горить свічечка, яка є символом добра і чистоти. (Діти висловлюють добрі побажання один одному, передаючи умовний символ добра.)

Учитель. Дякую за вашу роботу. І бажаю вам, щоб доброта завжди жила у ваших серцях. Щоб були ви здорові. Цінували кожну мить свого життя. (Звучить пісня «Душі криниця»).

Засівайте добро на землі,  Не чекайте, коли вас покличуть

У сумні, чи то радісні дні,  Засівайте добро на землі!

Засівайте подяку й тепло, Засівайте любов, мир і ніжність.

Все прощаючи сійте і сійте.  Засіваючи, в добре лиш вірте.

Залишіть після себе прекрасне, Вічне, чисте, святе, осяйне.

Пам’ятайте: добро починається з тебе, І любові добро не мине!

Засівайте добро на землі!